Що важливіше на старті дорослого життя — швидке отримання "практичної" професії чи розуміння власних сильних сторін?

[Douma]

Дуже часто думаю про це саме зараз, коли намагаюся розібратися, куди взагалі рухатися далі. Я після школи пішов на швидкі курси SMM, бо всі казали — «за місяць почнеш заробляти», і дійсно, перші замовлення пішли досить швидко. Але через півроку зрозумів, що постійно вигадувати пости для чужих акаунтів мене просто висмоктує, хоча гроші були стабільніші, ніж у знайомих з «нормальною» роботою. Потім уже свідомо почав копатися в собі: що мені подобається робити навіть безкоштовно, де час летить, а не тягнеться. Виявилося, що мені набагато ближче аналітика й робота з цифрами, ніж креатив на вимогу. Тому зараз схиляюся до думки, що розуміння своїх сильних сторін на старті економить купу нервів і часу в довгій перспективі. Хоча без якогось практичного скілу в кишені на початку буває дуже страшно, особливо коли всі навколо вже «щось заробляють». А ви як гадаєте — чи реально спочатку розібратися в собі, а вже потім брати конкретну професію, чи все одно доведеться спочатку «вхопитися за перше, що попаде»?

 

[Trent]

А я от думаю, що зараз взагалі багато людей намагаються поєднувати обидва підходи водночас. Наприклад, працюють на якійсь простій посаді, щоб закривати базові потреби, а паралельно повільно вивчають те, що дійсно цікаво. У мене один знайомий так робить уже третій рік — удень логістика, вечорами та вихідними курси з дата-аналітики. Каже, що без «подушки» він би давно зірвався й кинув усе. Мені здається, що для більшості саме такий гібридний варіант зараз найреальніший. Хоча зізнаюся, іноді заздрю тим, хто з першого разу вгадав свою справу й не витрачав роки на «проби та помилки».

 

[Daffa]

До речі, коли я вже серйозно взявся розбиратися, що мені ближче, то саме онлайн університет https://university.ap.education/ допомоіг не кидати роботу, а паралельно отримувати нормальну базу в економіці й аналітиці. Без відриву від життя, без переїзду в інше місто — просто ввечері чи у вихідні. Для мене це був ідеальний компроміс між «практично зараз» і «розібратися в собі повільніше».